Існує як мінімум 8 реакцій алкоголю з лікарськими препаратами.
Найбільш відома реакція: посилення центральних ефектів лікарських препаратів. Алкоголь підсилює гальмівну дію на центральну нервову систему бензодіазепінів (Нітразепам, Діазепам і ін.), Барбітуратів (фенобарбіталу), снодійних (Золпідем і зопіклон), седативних (Доксиламін), центральних антигіпертензивних (Клонідин). Це може проявитися як ознаками легкої сонливості, дезорієнтації, так і втратою свідомості, амнезією, зупинкою дихання і смертю.
Посилення дії алкоголю на центральну нервову систему. Самі препарати можуть посилювати неспецифічне гальмівну дію алкоголю на нервову систему. Прикладами таких лікарських препаратів можуть бути нейролептики (Хлорпротиксен, Галоперидол, Клозапин) і седативні (Дорміплант-Валеріана, Ново-Пасит).
Збільшення проникності гематоенцефалічного бар’єру. Кофеїн, що володіє психостимулюючою дією, маскує ефект алкоголю і може привести до різкої і несподіваної появи сп’яніння.
Зміна активності ферментів, які метаболізують етанол і лікарські препарати. Деякі ліки при взаємодії з етанолом викликають дисульфірамоподібну реакцію, яка проявляється почервонінням обличчя, пульсуючим головним болем, утрудненням дихання, нудотою, блюванням, болем за грудиною, почастішанням серцебиття, зниженням артеріального тиску, слабкістю, сплутаністю і втратою свідомості, вираженим занепокоєнням, головокружінням, порушенням зору. У важких випадках може розвинутися пригнічення дихання, серцево-судинна недостатність, судоми і смерть. До таких препаратів належать Дісульфірам, Нітроімідазол (Метронідазол, Тинідазол, Орнідазол, Секнідазол), Цефалоспоринові антибіотики (Цефазолін, Цефалексин, цефамандол, Цефуроксим, Цефокситин, цефтазидимом, Цефоперазон, Цефтриаксон, Цефотаксим, Цефепим), Нітрофурани (Фуразідін, Нітрофурантоїн, Фуразолідон, Нифуроксазид ), хлорамфенікол, Гризеофульвін, Кетоконазол.
Зміна рівня цукру в крові. Алкоголь посилює дію цукрознижуючих препаратів (Глібенкламід, Метформин і їх комбінації) і може маскувати симптоми розвитку гіпоглікемії, крайня форма якої призводить до розвитку коми.
Зміна рівня артеріального тиску . Поєднання алкоголю з гіпотензивними ліками (Каптоприл, Еналаприл, Бісопролол, Небіволол, Амлодипін, Ніфедипін, Лозартан, Ірбесартан, Гідрохлортіазид, Індапамід і ін.) сприяє сильному зниженню артеріального тиску, в результаті можуть виникнути непритомність, серцево-судинна недостатність.
Токсична дія на шлунково-кишковий тракт . Поєднання алкоголю з нестероїдними протизапальними препаратами (Ацетилсаліцилова кислота, Ібупрофен, Диклофенак, Мелоксикам і ін.) підсилює шкідливу дію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту і збільшує ризик шлунково-кишкової кровотечі.
Токсична дія на печінку і підшлункову залозу. Поєднання алкоголю з Німесулідом і Парацетамолом значно підвищує ризик токсичного ураження печінки. А при прийомі парацетамолу зі спиртними напоями підвищується ризик розвитку гострого панкреатиту.
Таким чином, взаємодія між алкоголем і лікарськими препаратами не лише знижує ефективність проведеної терапії, а й підвищує ймовірність розвитку небажаних побічних реакцій.